поділяти

поділяти
-я́ю, я́єш, недок., поділи́ти, -ділю́, -ді́лиш, док., перех.
1) Ділити що-небудь на частини. || Відмежовувати, роз'єднувати собою що-небудь. || Бути межею між частинами чого-небудь. || Розподіляти що-небудь між кимсь. || тільки док., кого, розм. Дати кожному його частку рухомого і нерухомого майна для створення власного самостійного господарства. || Розділяти, розбивати на групи, категорії; класифікувати.
••

Чого́сь не поділи́ти — не дійти згоди; посваритися.

2) з ким. Віддавати кому-небудь частину чогось свого; спільно користуватися чим-небудь. || У змаганні – завойовувати певне місце разом із ким-небудь; одержувати разом із ким-небудь приз, нагороду і т. ін. || Приєднуватися до кого-небудь у якійсь дії. || Зазнавати чого-небудь, переживати, відчувати що-небудь разом із кимсь.
3) тільки док., мат. Виконати дію ділення.
4) Приєднуватися до чиїх-небудь поглядів, думок, намірів і т. ін.; виявляти солідарність, згоду з ким-небудь у чомусь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "поділяти" в других словарях:

  • поділяти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • поділ — I п оділ у, ч. 1) Дія за знач. поділити, поділяти 1). 2) Дія і стан за знач. поділятися 1). || біол. Процес безстатевого розмноження рослинних і тваринних клітин. •• По/діл кліти/н процес утворення із однієї клітини двох, або більше нових клітин …   Український тлумачний словник

  • поділяння — я, с. Дія і стан за знач. поділяти і поділятися 1) …   Український тлумачний словник

  • поділити — див. поділяти …   Український тлумачний словник

  • поділюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до поділяти …   Український тлумачний словник

  • розділяти — я/ю, я/єш і рідко розді/лювати, юю, юєш, недок., розділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. 1) Ділити що небудь на частини, шматки і т. ін. || Поділяти (колектив людей) на менші одиниці. || Класифікувати за певними ознаками. || перен. Певним чином… …   Український тлумачний словник

  • стрѣляти — Стрелять стрѣляти (3) 1. Пускать стрелы из лука. 1097: Единою подступиша к граду под вежами, онѣм же бьющим с града, и стрѣляющим межи собою, идяху стрѣлы акы дождь. Пов. врем. лет, 180 (1377 г. ← нач. XII в.). 1229: Стрѣляющимъ на градъ инѣмь… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • підрозділяти — я/ю, я/єш, недок., підрозділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. Робити поділ на групи, класи за якими небудь спільними ознаками; класифікувати. || Ділити частину, розділ чого небудь на менші частини. Підрозділяти главу на параграфи …   Український тлумачний словник

  • ділити — I (роз єднувати на частини), поділяти, поділити, розділяти, розділити, членувати, розчленовувати, розчленувати, розщеплювати, розщепити, розтинати, розітнути, розбивати, розбити, паювати, шматувати, розшматовувати, розшматувати; роздвоювати,… …   Словник синонімів української мови

  • роз'єднувати — 1) = роз єднати (відокремлювати, відділяти, відмежовувати щось з єднане), розділяти, розділити, поділяти, поділити, ділити; розкріплювати, розкріпити (щось скріплене); розпаровувати, розпарувати, рознютовувати, рознютувати (щось знютоване);… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»